Революція гідності: ми маємо пам’ятати

  Революція гідності: ми маємо пам’ятати

Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.

В. Еллан

      2013-2014 роки назавжди запам’яталися кожному українцю, залишилися в серцях  мільйонів людей і до сьогодні відгукуються гострим болем у душах батьків, чиї діти загинули, відстоюючи гідність українського народу, право людини на свободу та розвиток нашої держави.

       Минуло 8 років із того моменту, як загинули Герої, яких народила Революція Гідності. Чим була вона для кожного з нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.

     Україна втратила 107 своїх відданих синів, які поклали життя заради майбутнього нашої держави. Не  можна не погодитися зі словами митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України Епіфанія, який сказав, що завдяки жертовному подвигу Небесної сотні ми з вами сьогодні маємо об’єднану націю, ми маємо відкриті кордони Європейського Союзу, а також ми маємо з вами автокефальну незалежну Українську православну церкву і це плодом їхньої жертовності, їхньої любові до своєї Батьківщини, їхньої любові до своїх ближніх.

Тож пам’ятаймо наших Героїв і слова В. Липинського «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».