День української писемності та мови

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
                           Т. Шевченко

       9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом Президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го року.

        За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови.

      У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

        Панас Мирний говорив, що мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей…

        Завданням й обов’язком кожного свідомого громадянина, кожного українця є захищати українську мову й розвивати її. 

     На сучасному етапі розвитку нашої країни ми особливо гостро відчуваємо необхідність відстоювати й захищати право людини на свою мову. Адже, як сказала О. Пахльовська, «Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе». Тож вивчаймо рідну мову! Користуймося нею у повсякденному житті! Розмовляймо нею! Гордімося нею! І пам’ятаймо слова Ф. Вольтера «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя»